• Отхаркивающие препараты обструктивном бронхите
  • Заболел на отдыхе в гаграх кажется что не поправлюсь слезы на глазах я мужчига

Видовий склад рослин запоризькой области

Категория: Хирургия
Опубликовал: garfeild135

Степи ще у XVIII столітті були домінуючим типом рослинності на території сучасної Полтавщини. Найпоширенішими були лучні степи з переважанням кореневищних злаків та різнотрав'я, характерні для лісостепової зони. Лише на південному сході Полтавщини, в умовах більш посушливого клімату, сформувались справжні, різнотравно-типчаково-ковилові степи. Степова рослинність була пристосована до дефіциту зволоження і надмірного вмісту легкорозчинних солей у ґрунтах переважно карбонатів, у південній частині області — сульфатів і хлоридів. Для неї був характерний великий щорічній приріст рослинної маси, розвинена дернина, степова повстина із відмерлих стебел і листя. Важливий вплив на цей процес мають надавати сім’я, громадськість, засоби масової інформації, школа та позашкільна установа. Особлива роль у творчій самореалізації, підготовки до активної професійної та громадської діяльності відводиться позашкільним еколого-натуралістичним закладам. Ідея трудового виховання через природу ще була розвинена визначним вітчизняним педагогом В.

О. О. В. К. А. Сухомлинським. Аби залучити до цього процесу якомога ширшу аудиторію вихованців, слід їх зацікавити і особливо важливо правильно організувати роботу. Одними з перших проектну діяльність розпочали педагоги і вихованці гуртків ботанічного профілю. Терміни їх реалізації визначено як довготривалі. Організація навчально-виховного процесу в рамках проектів активізувала науково-дослідницьку, експериментальну й, відповідно, трудову роботу у гуртках. Вихованці з великим задоволенням беруть участь в практичних роботах в рамках таких проектів, як "Рідкісні і малопоширені декоративні деревні рослини до парків і скверів м. Шостки", "Введення в культуру дикорослих зникаючих цілющих рослин Північно-Східного Полісся" та "Вивчення, вирощування і розведення рослин радіопротекторної дії". Робота на навчально-дослідній земельній ділянці проводиться протягом всього календарного року. Рано навесні вихованці обрізують дерева і кущі, готують насіння до висівання, вирощують розсаду, у кінці квітня перекопують землю навколо стовбурів дерев та у міжряддях шкілок, вносять мінеральні та органічні добрива і закладають більшість виробничих дослідів.

Улітку юннати та учні, учасники еколого-польової практики, здійснюють фенологічні спостереження, доглядають за рослинами, проводять заплановані агротехнічні заходи. Всі спостереження, результати дослідів фіксують в щоденниках дослідницької роботи. Перший дослід по вирощуванню сіянців катальпи зі стратифікованого насіння гуртківці заклали весною 2000 року, яке було отримано з Запорізької області.



Комментариев ( 11 )